підозріння

ПІДОЗРІ́ННЯ, я, с.

Те саме, що підо́зра.

Качан із підозрінням подивився на Настю (С. Васильченко);

Християн хапали по першому підозрінню і віддавали в цирку хижакам або палили замість смолоскипів по цісарських садах (З. Тулуб);

Глущукові в голову закралося підозріння, що Олімпіада могла прийти до Артьомова та умовити, щоб не відрізали в неї ліпшого ґрунту (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. підозріння — підозрі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підозріння — -я, с. Те саме, що підозра. Наводити на підозріння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підозріння — хохл. (подозреніе) підозра підозра  Словник чужослів Павло Штепа
4. підозріння — ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА...  Словник синонімів української мови
5. підозріння — ПІДОЗРІ́ННЯ, я, с. Те саме, що підо́зра. Качан із підозрінням подивився на Настю (Вас., І, 1959, 285); Християн хапали по першому підозрінню і віддавали в цирку хижакам або палили замість смолоскипів по цісарських садах (Тулуб, Людолови, І, 1957, 152)...  Словник української мови в 11 томах