підозріння —
підозрі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
підозріння —
-я, с. Те саме, що підозра. Наводити на підозріння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підозріння —
ПІДОЗРІ́ННЯ, я, с. Те саме, що підо́зра. Качан із підозрінням подивився на Настю (С. Васильченко); Християн хапали по першому підозрінню і віддавали в цирку хижакам або палили замість смолоскипів по цісарських садах (З.
Словник української мови у 20 томах
підозріння —
ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА...
Словник синонімів української мови
підозріння —
ПІДОЗРІ́ННЯ, я, с. Те саме, що підо́зра. Качан із підозрінням подивився на Настю (Вас., І, 1959, 285); Християн хапали по першому підозрінню і віддавали в цирку хижакам або палили замість смолоскипів по цісарських садах (Тулуб, Людолови, І, 1957, 152)...
Словник української мови в 11 томах