підострожувати

ПРИШПО́РЮВАТИ (спонукати коня до швидкого бігу шпорами), ПІДОСТРО́ЖУВАТИ. — Док.: пришпо́рити, ушпо́рити (вшпо́рити), підостро́жити. Стражники пришпорювали коней (К. Гордієнко); Після кількахвилинного мітингу полк знову рушив уперед, не зменшуючи темпу маршу, а навпаки, ще міцніше вшпоривши коней (О. Гончар); Собакар підострожив коня і подався вскач по стежці, що йшла нагору (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. підострожувати — підостро́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підострожувати — див. шпорити  Словник синонімів Вусика
3. підострожувати — -ую, -уєш, недок., підострожити, -жу, -жиш, док., перех. Спонукати коня до швидкого бігу острогами; пришпорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підострожувати — ПІДОСТРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДОСТРО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого. Спонукати коня до швидкого бігу острогами; пришпорювати. Уявляв [Богун] собі, як розтікаються загони Калиновського, затоплюють Поділля, – і підострожував коня (Я.  Словник української мови у 20 томах
5. підострожувати — ПІДОСТРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДОСТРО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Спонукати коня до швидкого бігу острогами; пришпорювати. Уявляв [Богун] собі, як розтікаються загони Калиновського, затоплюють Поділля, — і підострожував коня (Кач., Вибр.  Словник української мови в 11 томах