Великий тлумачний словник сучасної мови

підострожувати

підостро́жувати

-ую, -уєш, недок., підострожити, -жу, -жиш, док., перех.

Спонукати коня до швидкого бігу острогами; пришпорювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підострожувати — підостро́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підострожувати — див. шпорити  Словник синонімів Вусика
  3. підострожувати — ПІДОСТРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДОСТРО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого. Спонукати коня до швидкого бігу острогами; пришпорювати. Уявляв [Богун] собі, як розтікаються загони Калиновського, затоплюють Поділля, – і підострожував коня (Я.  Словник української мови у 20 томах
  4. підострожувати — ПРИШПО́РЮВАТИ (спонукати коня до швидкого бігу шпорами), ПІДОСТРО́ЖУВАТИ. — Док.: пришпо́рити, ушпо́рити (вшпо́рити), підостро́жити. Стражники пришпорювали коней (К.  Словник синонімів української мови
  5. підострожувати — ПІДОСТРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДОСТРО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Спонукати коня до швидкого бігу острогами; пришпорювати. Уявляв [Богун] собі, як розтікаються загони Калиновського, затоплюють Поділля, — і підострожував коня (Кач., Вибр.  Словник української мови в 11 томах