підпанок
ПАНО́К (небагатий поміщик), ПОЛУ́ПАНОК розм., ПІ́ДПАНОК заст. Гордий з панами та магнатами, Єремія не гордував з тими панками, що були менші за його і корились йому (І. Нечуй-Левицький); Полупанки прихильно дякували Лошакова, що він потяг руку за свого брата дворянина (Панас Мирний); Він уже був не підпанком з верховини, що низько вклонявся колись перед більшими панами, ні, він був сам паном (С. Скляренко). — Пор. помі́щик.
Словник синонімів української мови