підпивати

ПИ́ТИ (мати потяг до алкогольних напоїв, регулярно їх уживати); ПИЯ́ЧИТИ, ХИЛИ́ТИ розм., П'Я́НСТВУВАТИ розм. (постійно напиватися, бути п'яницею); ВИПИВА́ТИ, ПОПИВА́ТИ, ПІДПИВА́ТИ розм. (вживати алкоголь потроху, час від часу); ЗАПИВА́ТИ розм., ЗАПИВА́ТИСЯ розм. (мати запої). Чутно було, як його годувальник покинув — сумував дуже, а як кинули жінка та дочка, то почав пити (Панас Мирний); — Ви дійшли до того, що почали пиячити (О. Донченко); Хай декому буде наука, Хто хилить, забувши діла, До чого горілка-зміюка Сивуху Кузьму довела (С. Олійник); Почали (люди) п'янствувати, бездіяльничати, красти (Г. Квітка-Основ'яненко); — Пий, пий, — сказала мені мама. — Мабуть, із хлопцями вже випиваєш, то чого рідної матері соромишся? (Є. Гуцало); — Жінка гризе душу й тіло, Мужик попиває (П. Гулак-Артемовський); Сухоти вже давно потроху мучили його, а він пособляв їм, запиваючи іноді (Б. Грінченко); Сей бідолаха не зазнав від колиски доброї хвилини. Часом запивався (О. Кобилянська).

П'ЯНІ́ТИ (ставати п'яним від алкогольного напою), ХМЕЛІ́ТИ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ), ПІДПИВА́ТИ розм., ПІДГУ́ЛЮВАТИ розм. (трохи). — Док.: оп'яні́ти, сп'яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, схмеліти, упи́тися (впи́тися), підпи́ти, підпия́чити розм. підгуля́ти. Сидить (Савка) над смаженим поросям, перекидає, не п'яніючи, чарку за чаркою, просторікує (О. Гончар); Від вина трохи було захмеліла (Юлія Андріївна), але сп'яніння давно минулося (Л. Дмитерко); В князя Змія саме гості Випивали на помості, — Упивалися пани, поскидавши жупани (Л. Первомайський); Чоловіки вже й підпили. Голосніше балакають, а дехто й кричить, сперечаючись (Є. Гуцало); Підгуляв, що й з копитів збився (М. Номис). — Пор. 1. перепива́тися.

Значення в інших словниках

1. підпивати — підпива́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підпивати — див. пиячити  Словник синонімів Вусика
3. підпивати — -аю, -аєш, недок., підпити, підіп'ю, підіп'єш, док., розм. 1》 тільки док., неперех. П'яніти від випивки. 2》 тільки недок., перех. Пити, попивати спиртне потроху, час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підпивати — ПІДПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПИ́ТИ, підіп'ю́, підіп'є́ш, док., розм. 1. тільки док. П'яніти від випивки. – Сидоре, я до тебе маю діло, – каже Чіпка, коли вже трохи підпили (Панас Мирний); Часто, бувало, як підіп'є [Пискливий], розохотиться...  Словник української мови у 20 томах
5. підпивати — ПІДПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПИ́ТИ, підіп’ю́, підіп’є́ш, док., розм. 1. тільки док., неперех. П’яніти від випивки. — Сидоре, я до тебе маю діло, — каже Чіпка, коли вже трохи підпили (Мирний, II, 1954, 239). 2. тільки недок., перех.  Словник української мови в 11 томах
6. підпивати — Підпива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. підпити, підіп'ю, -п'єш, гл. Подкучивать, подкутить, выпивать, выпить. Ой п'ють вони, підпивають, Касю їхать підмовляють. Чуб. V. 909. Як підоп'ють вродливі жіночки, дак танцюватимуть і чоловіки. К. ПС. 22. Став лях бутурлак дорогії напитки пити-підпивати. АД. І. 212.  Словник української мови Грінченка