підпивати
ПІДПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПИ́ТИ, підіп'ю́, підіп'є́ш, док., розм.
1. тільки док. П'яніти від випивки.
– Сидоре, я до тебе маю діло, – каже Чіпка, коли вже трохи підпили (Панас Мирний);
Часто, бувало, як підіп'є [Пискливий], розохотиться, то звертає сам розмову на опришків (Г. Хоткевич).
2. тільки недок., що. Пити, попивати спиртне потроху, час від часу.
Івась Коновченко по базару походжає, Солодкий мед-пиво підпиває (з думи).
Словник української мови (СУМ-20)