підпилий
ПІДПИ́ЛИЙ, а, е.
Який сп'янів від спиртного.
Почтар, нівроку, був підпилий, Оддав сенатові приказ (Т. Шевченко);
Зайшовши до Миколиної хати, він побачив за столом підпилого сина (П. Кочура);
// у знач. ім. підпи́лий, лого, ч. Той, хто сп'янів від спиртного.
Вже підпилий як засне, То хоч коти гармати, І усом не моргне (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)