підп'януруч

СП'Я́НУ розм., СП'Я́НА розм. (у стані сп'яніння), ПІДП'ЯНУРУ́Ч розм. — А сп'яну він там чого-небудь не ляпнув? — спитав Яремченко (Д. Бедзик); Худобину чи сп'яна підстрелять (пани), чи на розвагу собі хортами зацькують (А. Головко); — Хівре, — кажу, — чи не наробив я часом якого бешкету в хаті підп'януруч, бо щось дзиґом усі дивляться на мене (казка).

Значення в інших словниках

1. підп'януруч — підп'януру́ч прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. підп'януруч — присл., розм. Те саме, що сп'яну.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підп'януруч — ПІДП'Я́НУРУ́Ч, присл., розм. Те саме, що сп'я́ну. Так я ото до жінки: – Хівре, – кажу, – чи не наробив я часом якого бешкету в хаті, підп'януруч, бо щось дзизом усі дивляться на мене? (з казки).  Словник української мови у 20 томах