підошва
ДНО (морське, річкове і т. ін.), ДНИ́ЩЕ рідше, ПІДО́ШВА спец.; ҐРУНТ (під водою). Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає (прислів'я); Йшлося, власне, про те, як краще оволодіти днищем Дніпра, міцно стати на його гранітне, незаймане, заховане від людського ока ложище (Г. Коцюба); Олег відчув, що катер не спирається на тверду підошву океану, безсило гойдається на хвилях (І. Ле); Біля містечка річка вигинається півколом і збігає кам'янистим ґрунтом (М. Трублаїні).
ПІДНІ́ЖЖЯ (нижня частина чогось високого, розширений низ якогось підвищення), ОСНО́ВА, ПІДО́ШВА, СТОПА́ діал. (гори). Хвилі щохвилини зростали і з ревінням налітали на вузенький пляж біля підніжжя скель (З. Тулуб); Попускаючи мотуз, Яків потроху відходив від основи димаря вбік (І. Волошин); Викупавшись у річці, хлопці побігли в лісок на невеличкій горі, що оперезувала село і фільварок, приліплений до її підошви зі сходу (В. Гжицький); Юра йшов невеличкою сіножаттю, що простяглася між стопою гори, з якої він зійшов, і гостинцем (І. Франко).
ПІДО́ШВА (нижня частина взуття), ХІД розм.; ПІДМЕ́ТКА (на половину ступні, прикріплена знизу на основну). Вона одягла Гришу в новенький польський костюм.., в нові черевики на товстій підошві (П. Загребельний); Взуття на гумовому ходу; — Мої чоботи за зиму підтоптались, .. куплю березових гвіздочків, може, й на підметки розживусь (Л. Юхвід).
Словник синонімів української мови