підупасти
ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ (ВПАДА́ТИ) рідко, МАРЧІ́ТИ діал.; ПІДУПАДА́ТИ, ПІДГНИВА́ТИ (у дещо меншій мірі); ГНИ́ТИ, ЗАГНИВА́ТИ, ПРОГНИВА́ТИ підсил., РОЗКЛАДА́ТИСЯ (про державний устрій і т. ін.). — Док.: занепа́сти, деградува́ти, підупа́сти, підгни́ти, загни́ти, прогни́ти, розкла́стися. Вони бачили, як один за другим панські маєтки занепадали, великі степи неорані, несіяні пустували... (Панас Мирний); Робота хиріла, не розгорнувшись, завмирала (Я. Качура); Господарство упадало і марніло (І. Франко); Вже й дід марчіє й пасіка марчіє (Словник Б. Грінченка); З жахом бачили (селяни), як підупадає їх господарство, розвалюються хати (З. Тулуб); (Горлов:) Ну, як вона, Америка, гниє дуже? (О. Корнійчук).
ПОГІ́РШУВАТИСЯ (ставати гіршим), ГІ́РШАТИ, ПСУВА́ТИСЯ, ПОГАНІ́ТИ розм.; ЗНИ́ЖУВАТИСЯ (про якість, майстерність тощо); РОЗЛА́ДНУВАТИСЯ, РОЗХИ́ТУВАТИСЯ, РОЗКЛЕ́ЮВАТИСЯ розм. (про здоров'я, сили, нервову систему); ПІДУПАДА́ТИ (також про настрій, душевний стан). — Док.: погі́ршитися, погі́ршати, зіпсува́тися (зопсува́тися рідше), попсува́тися, попогані́ти, спогані́ти, зни́зитися, розладна́тися, розхита́тися, розкле́їтися, підупа́сти. Мати не тільки не вставала з постелі, як запевнювала Войцехова, але, навпаки, її стан погіршувався щораз більше (І. Франко); Справи байські гіршали щодня. Середняки пішли разом з біднотою й спільно давали одкоша байським зусиллям якось утриматися (О. Донченко); Завжди, коли Геннадій згадував можних сусід поміщиків, настрій йому псувався (П. Кочура); Без його для Галі наче другий світ почавсь, і все на йому споганіло (А. Свидницький); Різко знижується родючість землі (з журналу); Після важкого м'язового напруження погіршується рухомість нервових процесів, подовжується прихований період реакції-відповіді і розладнуються гальмівні процеси (з журналу); Здоров'я зовсім розхиталося; Здоров'я в Антона підупадало. Часто темніло в очах, і він звалювався серед вулиці, ночами заходився довгим приглушеним кашлем (Р. Іваничук).
СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИ рідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИ рідше, ЧУ́ЧВЕРІТИ розм., ПЛЮГА́ВІТИ зневажл. — Док.: осла́бнути, осла́бти, посла́бшати, послабі́шати, збезси́літи, обезсиліти, підупа́сти, перевести́ся, зда́ти, зани́діти, зни́діти, зни́кнути (зникти), пони́кнути, захи́ріти, ослабі́ти. Явдоха почувала, що слабне (О. Донченко); Раніше молодиця народжувала, поки на тих дітей геть уся переводилась (Є. Гуцало); Невже ж він має сам своєю особою та нидіти з жури? (Лесь Мартович); В міру того, як дух кріпшав, його тіло никло й никло (А. Крушельницький); — Кожній культурній людині добре відомо, що чим більше ізолюється людина від сонця, тим і більше кволіє вона (Ю. Смолич); Наталка поникла, втративши на мить всю силу (О. Довженко). — Пор. 1. висна́жуватися.
Словник синонімів української мови