підшийок

ПІДГРУ́ДДЯ (відвисла шкіра на грудях під шиєю у деяких тварин), ВО́ЛО, ПІДГО́РЛЯ, ПІДГО́РЛИНА рідше, ПІДШИЙОК розм. Шкіра (хворих) тварин вкривалась висипом, особливо помітним на кінцівках і підгрудді (з журналу); То були пишні воли, що вола аж до землі звисають (П. Куліш); Гребінь у нього (півня) сяяв перестиглим воском калини, а підгорля просвічувалося од сонячного проміння (Є. Гуцало); Максим різко змахнув ножем, надрізав кабанові підгорлину (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. підшийок — підши́йок іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підшийок — -йка, ч., розм. Те саме, що підгруддя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підшийок — ПІДШИ́ЙОК, йка, ч., розм. Те саме, що підгру́ддя.  Словник української мови у 20 томах
4. підшийок — ПІДШИ́ЙОК, йка, ч., розм. Те саме, що підгру́ддя.  Словник української мови в 11 томах
5. підшийок — Підшийок, -йка м. = підгірля. Рудч. Чп. 250.  Словник української мови Грінченка