підірватися

НАДІРВА́ТИСЯ (ушкодити собі внутрішні органи від надмірного зусилля, натуги), ПІДІРВА́ТИСЯ, НАДСАДИ́ТИСЯ, ПІДВЕРЕДИ́ТИСЯ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИСЯ розм., НАДСІ́СТИСЯ розм. рідше, УВЕРЕ́ДИ́ТИСЯ розм. рідше. Надірватися на важкій роботі; — Марусю, не хапай сама лантуха, бо підірвешся (О. Копиленко); — Та що, — кажу я, — будете самі мучитися? ..Ще надсадитеся абощо (І. Франко); — Не піднімайте, бо підвередитесь! — сказав гість (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. надрива́тися.

Значення в інших словниках

1. підірватися — підірва́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підірватися — див. підриватися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підірватися — ПІДІРВА́ТИСЯ див. підрива́тися¹.  Словник української мови у 20 томах
4. підірватися — ПІДІРВА́ТИСЯ див. підрива́тися¹.  Словник української мови в 11 томах
5. підірватися — Підрива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. підірва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Подрываться, подорваться. Шо ти, дурний, тягаєшся з такою камінюкою? Ше підорвешся. Мнж. 10.  Словник української мови Грінченка