пісенний

НАСПІВНИ́Й (про голос, звуки і т. ін. — мелодійно-протяжний); СПІВУ́ЧИЙ, СПІВЛИ́ВИЙ, СПІ́ВНИ́Й рідше (схожий на спів); ПІСЕ́ННИЙ (схожий за ритмом на пісню). Рудий невгамовець родом був з Галичини, приніс у Великі Стави наспівну мову, нечувані в краї дніпровськім пісні (В. Большак); Голос у неї був тихий, якийсь співучий та ласкавий (Панас Мирний); Владика щось писав та й писав, а земний клечальний передзвін, зазивний і співливий,.. щиро тішив його (О. Ільченко); Над колгоспним током пливе, гойдається пісенний гул молотарки (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. пісенний — пісе́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пісенний — [п'ісен:ией] м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
3. пісенний — -а, -е. Прикм. до пісня 1). || Схожий на пісню (у 1 знач.). || Схильний до співання пісень. Пісенний вернісаж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пісенний — ПІСЕ́ННИЙ, а, е. Прикм. до пі́сня 1. Завдання розширення музичного “словника” сучасності за рахунок нових пісенних інтонацій повинно вирішуватися в тісному зв'язку з іншими .. творчими проблемами (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. пісенний — Пісе́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пісенний — ПІСЕ́ННИЙ, а, е. Прикм. до пі́сня 1. Завдання розширення музичного «словника» сучасності за рахунок нових пісенних інтонацій повинно вирішуватися в тісному зв’язку з іншими.. творчими проблемами (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах