рабство
НЕВО́ЛЯ (відсутність, позбавлення волі, свободи), РА́БСТВО підсил.; НЕВІ́ЛЬНИЦТВО (стан, становище невільника); ЯРМО́, КОРМИ́ГА (гніт, утиски в неволі). Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (А. Хижняк); Свій меч історія підносить — І долу падає ярмо, І панське ухо чує: досить! Себе ми в рабство не дамо (М. Рильський); — Не знаю, брате, ані як жити без невільництва в пані Косінської, ані де заробити на хліб (П. Козланюк); Подоляни, щоб не попасти в турецьку кормигу, стали тікати на Слобідську Україну (М. Стельмах). — Пор. 1. гніт, 1. ра́бство.
РА́БСТВО (суспільний лад, який ґрунтується на рабоволодінні); КАБАЛА́ (на Русі в XIV-XVІ ст.). Тепер величність фараони згинули, тільки рабство зосталось (Леся Українка). — Пор. нево́ля.
Словник синонімів української мови