рвонутися

ВИБУХА́ТИ (про вибухові речовини, бомби, снаряди тощо — з дуже сильним звуком і великою руйнівною силою розділятися на частини, осколки), РОЗРИВА́ТИСЯ, РВА́ТИСЯ, ЗРИВА́ТИСЯ рідше, ЛО́ПАТИСЯ розм. — Док.: ви́бухнути, розірва́тися, рвону́тися, зірва́тися, шара́хнути розм. Велика авіабомба вибухнула перед самим будинком суду (О. Довженко); Враз біля батареї з тріском розірвався снаряд (П. Панч); З противним крекотом рвалися міни (І. Ле); Тут і міни, і снаряди лежать у землі, що не зірвалися (З. Мороз); — А тут ще бомба поблизу шарахнула (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. рвонутися — рвону́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. рвонутися — -нуся, -нешся, док., однокр. 1》 Різко, гучно пролунати (про звуки). 2》 Зробити різкий, поривчастий рух, намагаючись звільнитися від кого-, чого-небудь. 3》 Відокремитися, відділитися від чого-небудь; зірватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рвонутися — РВОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., однокр. 1. Різко, гучно пролунати (про звуки). Рвонувся акорд і порвався (І. Нечуй-Левицький); Рвонулося розкотисте “ура-а!” І вщухло враз (В. Бичко).  Словник української мови у 20 томах
4. рвонутися — рвонутися: ◊ рвонутися з копи́та вул. зірватися з місця (ст): Не минуло й п'яти хвилин, як почувся умовлений свист. Я рвонувся з копита і почвалав у напрямі стадіону Робітничого Спортового Клюбу, обгородженого високим парканом (Керницький)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. рвонутися — РВОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., однокр. 1. Різко, гучно пролунати (про звуки). Рвонувся акорд і порвався (Н.-Лев., III, 1956, 305); Рвонулося розкотисте «ура-а!» І вщухло враз (Бичко, Сійся.., 1959, 388).  Словник української мови в 11 томах
6. рвонутися — Рвону́тися, -ну́ся, -не́шся гл. Рвануться, порывисто броситься. Чорт як рвонеться, — тільки пил схватився. Рудч. Ск. II. 23.  Словник української мови Грінченка