результат
НА́СЛІДОК (те, що виходить, випливає з чого-небудь, зумовлюється якоюсь причиною), ПО́СЛІДОК заст., СКУ́ТОК заст.; РЕЗУЛЬТА́Т, ВИ́СЛІД рідше (кінець, підсумок якої-небудь цілеспрямованої діяльності; рідше — наслідок узагалі); ПІ́ДСУМОК (те, що одержується після завершення чого-небудь); ПЛІД, ПРОДУ́КТ (результат яких-небудь дій, чиєїсь діяльності); ЕФЕ́КТ (результат, перев. бажаний, яких-небудь цілеспрямованих зусиль). Причина і наслідок; Наслідки землетрусу; — Я зробила аналіз двома способами одночасно. Обидва наслідки збіглись (Ю. Шовкопляс); Результати наукових досліджень; Одержати результат; Серце часом болить і почуває втому, але це результат дороги (М. Коцюбинський); Підсумки життя і творчості; Егоїзм — законне дитя старого світу, продукт найбільшої його пристрасті (М. Чабанівський); Вибух не дав потрібного ефекту (Д. Ткач).
Словник синонімів української мови