ремінь
ПАС (привідний), РЕ́МІНЬ, БИ́НДА. Старий припадав на праву ногу, яку йому ще до війни різонуло пасом з молотарки (П. Загребельний); — Сьогодні мій верстат закапризував зранку, ..двічі ремінь скидав зі шківа (О. Донченко); Ще мить, і вузька транспортерна бинда безшумно рушила вздовж вибою (І. Волошин).
ПО́ЯС (шкіряна, матер'яна, плетена тощо довга смуга для підперізування одягу в стані), ПА́СОК, ПАС, ПОЯСО́К, ПОЯСИ́НА розм., ОПА́СОК діал.; РЕ́МІНЬ (шкіряний); РЕМІНЕ́ЦЬ (вузький шкіряний); ЧЕ́РЕС заст. (широкий шкіряний зі сховком для грошей); КРА́ЙКА заст. (жіночий, сплетений з грубої пряжі). На йому синя чумарка, підперезана каламайковим поясом (Панас Мирний); На ньому була справжня форма військового моряка. Кльош, фланелька з синім, смугастим коміром, чорний пасок з блискучою бляхою і безкозирка (В. Кучер); Чорний чоловічий сіряк, підперезаний пасом, чоботи й шапка надавали цьому хлопцеві ділового вигляду... (О. Досвітній); Білий поясок щільно облягав її тонкий стан (В. Минко); А на тому поганому поясина синя, Як до мене заговорить, тече з губи слиня (пісня); Схопився, одягнув шинелю, кинув через поперек ремінний опасок, а той опасок туго обійняв юнацьке тіло (І. Чендей); Арсень ще раз оглянув на собі одяг, тугіше підтяг ремінь (Д. Ткач); Підвожусь, беру шолом, натягаю шинель, підперізуюсь ремінцем і простую до виходу (П. Колесник).
ШКІ́РА (зовнішній покрив, знятий з тіла убитої тварини; матеріал, одержаний з цього покриву шляхом обробки), ШКУ́РА, СКІ́РА діал.; РЕ́МІНЬ (оброблена шкіра, шевський товар); СИРИ́ЦЯ, СКОРА заст., ЛИ́МАРЩИНА заст. (вичинена). Коли корову вже давно обдерли зо шкіри і закопали і коли Василиха продала шкіру, вона трохи заспокоїлася (І. Франко); Торба в руці.. досить цупка, із жорсткого замінника шкіри (Ю. Андрухович); Долівку було наслано дошками, розвішені і розстелені коштовні килими, звірячі шкури (Г. Хоткевич); Буде (швець) чоботи шити, мені скаже скіри волочити (Словник Б. Грінченка); Він і справді знайшов великий шмат ременю і пообіцяв Вікторові зробити нову кобуру (Ю. Збанацький); В кутку Лука мне собі на постоли сирицю (С. Чорнобривець); Запахи скори й меду (на торжку), заморські пахощі й запаморочливий дух свіжої смаженини (П. Загребельний); Він зрідка брався за своє старе ремесло, щоб виготувати собі й сусідам шкури чи на взуття, чи на лимарщину (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови