ремісний

РЕМІСНИ́ЦЬКИЙ (який стосується ремісника, ремісництва), РЕМІСНИ́ЧИЙ, РЕМІСНИ́Й розм.; МАЙСТРОВИ́Й (про людину). Встає крізь пам'яті вікно далека ремісницька школа (В. Сосюра); Ремісничі сотні простували через соборний майдан (О. Ільченко); Ольвія була великим ремісним та культурним центром (з журналу); Внизу, над самим Дніпром, розкинувся Поділ.. Тут починалась слава майстрового люду (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. ремісний — ремісни́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. ремісний — -а, -е, рідко. Те саме, що ремісничий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ремісний — РЕМІСНИ́Й.  Словник української мови у 20 томах
4. ремісний — РЕМІСНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що ремісни́чий. Ольвія була великим ремісним та культурним центром, вела широку торгівлю з грецькими містами та племенами Східної Європи (Наука.., 12, 1965, 8).  Словник української мови в 11 томах