розвередувати

РОЗВЕРЕДУВА́ТИСЯ розм. (стати вередливим), РОЗКАПРИЗУВА́ТИСЯ розм., РОЗКОМИЗИТИСЯ розм., РОЗКОВЕРЗУВА́ТИСЯ розм., РОЗВЕРЕДУВА́ТИ розм., РОЗВЕРЕДИ́ТИСЯ діал. Оришці треба на грядках полоти. Як на те Чіпка розвередувався: "їсти та й їсти, бабо!" (Панас Мирний); Дитина розковерзувалася (Словник Б. Грінченка); Настя.. жаліється — і радиться, що се або з Грицем, або з Івасем подіялося, коли часом те або друге чого розвередує (Панас Мирний); (Матрона (до Рябини):) Овва! А ти чого розвередився та розприндився? (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. розвередувати — розвередува́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розвередувати — -ую, -уєш, док., розм., рідко. Те саме, що розвередуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розвередувати — РОЗВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм., рідко. Те саме, що розвередува́тися. Настя невсипуча хазяйка, щира мати, тілько й знає, що клопочеться, коли б скоріше то з тим, то з другим управитися, жаліється і радиться, що се або з Грицем...  Словник української мови у 20 томах
4. розвередувати — РОЗВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм., рідко. Те саме, що розвередува́тися. Настя невсипуча хазяйка, щира мати, тілько й знає, що клопочеться, коли б скоріше то з тим, то з другим управитися, жаліється і радиться...  Словник української мови в 11 томах