розвередитися
ЯТРИ́ТИСЯ (зазнавати подразнення, запалення; не загоюватися), РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, ТРОЮ́ДИТИСЯ розм.; ГНОЇ́ТИСЯ, МО́КНУТИ розм. (виділяючи гній); НАГНИВА́ТИСЯ, НАГНО́ЮВАТИ, НАГНО́ЮВАТИСЯ, НАГНИВА́ТИ розм. (набираючись гноєм). — Док.: роз'ятри́тися, розтрою́дитися, розвередитися, нагної́ти, нагної́тися, нагни́ти розм. Павло Сидорович уже не спав. Ятрилась невміло перев'язана рана (Ю. Збанацький); Лопата вислизає з рук (полонянки), не слухається, на долонях роз'ятрилися рани-мозолі (А. Хижняк); Рана троюдилась; Рана від пострілу в плече гноїлась (П. Козланюк); Рана нагноюється.
РОЗВЕРЕДУВА́ТИСЯ розм. (стати вередливим), РОЗКАПРИЗУВА́ТИСЯ розм., РОЗКОМИЗИТИСЯ розм., РОЗКОВЕРЗУВА́ТИСЯ розм., РОЗВЕРЕДУВА́ТИ розм., РОЗВЕРЕДИ́ТИСЯ діал. Оришці треба на грядках полоти. Як на те Чіпка розвередувався: "їсти та й їсти, бабо!" (Панас Мирний); Дитина розковерзувалася (Словник Б. Грінченка); Настя.. жаліється — і радиться, що се або з Грицем, або з Івасем подіялося, коли часом те або друге чого розвередує (Панас Мирний); (Матрона (до Рябини):) Овва! А ти чого розвередився та розприндився? (І. Франко).
Словник синонімів української мови