роззброїти

РОЗЗБРО́ЮВАТИ (відбирати зброю в кого-небудь; позбавляти когось засобів озброєння), ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, ДЕМІЛІТАРИЗУВА́ТИ (якусь державу). — Док.: роззбро́їти, обеззбро́їти, демілітаризува́ти. На узліссі німецьку варту оточили і роззброїли партизани (О. Гуреїв); Самієв прийме капітуляцію. Обеззброїть, направить у тил (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. роззброїти — роззбро́їти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. роззброїти — див. роззброювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роззброїти — РОЗЗБРО́ЇТИ див. роззбро́ювати.  Словник української мови у 20 томах
4. роззброїти — РОЗЗБРО́ЇТИ див. роззбро́ювати.  Словник української мови в 11 томах