роззява

ЗАБУ́ДЬКО розм. (людина, яка легко й швидко забуває), ЗАБУВА́КА розм., РОЗЗЯ́ВА розм., РОЗГУ́БА фам. — Бач який! От би ще заніс мого листа з собою, — сказано, забудько з тебе, Павлусю! (Леся Українка); За розмовами з міським постояльцем та за книгами забув про наказ матері, незчувся, як з півдня повернуло. От же забудько! (І. Цюпа); Я добра роззява: забув переказати, що тобі кланялася жінка (Б. Грінченко); Якщо ти звичками розгуба-роззява і, скупавшись, там і забуваєш біля моря щось із своєї одежі, щоб хтось за тебе підбирав, то не сподівайся, що Тоня-вожата це так тобі пропустить (О. Гончар).

РОЗЗЯ́ВА ч. і ж., розм. (неуважна людина), РОЗЗЯВЛЯ́КА розм., РОЗТЯ́ПА розм., РОЗТЯПА́КА розм., РОЗТЕЛЕ́ПА фам., ҐА́ВА зневажл., ВОРО́НА зневажл., ШЛАПА́К ч., зневажл., СОЛОПІ́Й ч., розм., РОЗВЕ́ЗА розм. — Ач, роззява! Так колись ти і в бою Задрімаєш і на хвильку... Стратиш голову свою (О. Олесь); Ой у лісі на орісі Сухая ломака, — Один писар на хуторі Да й той роззявляка (П. Чубинський); Ото ще чортова розтяпака: несла свиту і не бачила, як люлька з кишені випала (Словник Б. Грінченка); Він.. лаяв розтелепу брата за його запізнення (П. Кочура); Ґаво! Ти що ж це ключ не вийняв?.. (П. Тичина); — Дітей малих за що посадив? — По приказанію вашому, за бунт. — Ворона! (Панас Мирний); — Так чого ж ти оце не з нею? — Процедури в мене. — Шлапак! ..Жінку залишив. В незнайомому місті, одну-однісіньку (А. Головко); — Ох ти солопій! А ще й маєш себе за розумного чоловіка (І. Нечуй-Левицький); Ця дівка добра розвеза: ніколи дверей за собою не зачиняє (Словник Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. роззява — (неуважна людина) зівака, фам. Ґава, зневажл. солопій, розтелепа.  Словник синонімів Полюги
2. роззява — роззя́ва іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
3. роззява — Ґава, розтелепа, розвеза, солопій, витріщака, дармовис, шлапак, нестелепа, продавець витрішок, р. розвора; роззявина, роззявляка; п! ВАЙЛО.  Словник синонімів Караванського
4. роззява — див. неуважний  Словник синонімів Вусика
5. роззява — [роз':ава] -вие, д. і м. -в'і, ч. і ж.  Орфоепічний словник української мови
6. роззява — -и, ч. і ж., розм. 1》 Неуважна людина. 2》 Забудькувата людина. 3》 Людина, яка, гайнуючи час, задивляється на кого-, що-небудь. 4》 Вайлувата, неповоротка людина. 5》 Недбала у справах людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. роззява — Ґава гавега, гавря, сологій, розтелепа, розтяпака, розгамуза, шалава, бевзь, див. неповороткий, безтолковий, ротозій  Словник чужослів Павло Штепа
8. роззява — РОЗЗЯ́ВА, и, ч. і ж., розм. 1. Неуважна людина. Така вже доля ласкава у всіх тих тернових очей, що й роззява побачить їх, де б вони не були (С. Васильченко); Сьогодні чергує молодий роззява.., завжди занурений у свої незграбні слов'янські вірші (З.  Словник української мови у 20 томах
9. роззява — Роззя́ва, -ви; -зя́ви, -зя́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. роззява — РОЗЗЯ́ВА, и, ч. і ж., розм. 1. Неуважна людина. Така вже доля ласкава у всіх тих тернових очей, що й роззява побачить їх, де б вони не були (Вас., І, 1959, 184); Сьогодні чергує молодий роззява..  Словник української мови в 11 томах
11. роззява — Роззява, -ви об. Разиня, ротозѣй. Ном. № 6594.  Словник української мови Грінченка