роззявити
РОЗЗЯВЛЯ́ТИ (РОЗЗЯ́ВЛЮВАТИ) (відкривати рот), РОЗЗЯ́ПЛЮВАТИ розм., РОЗТУЛЯ́ТИ (РОЗТУ́ЛЮВАТИ) розм. — Док.: роззя́вити, роззя́пити, розтули́ти. Входить і каже Той лікар-сусід: — Ну, роззявляй свого рота! (С. Олійник); І що то вже за мати була! Було власними руками годує його, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвірок, знов рот роззявляє (О. Стороженко); — Розмов — мало, — майже не розтуляючи рота, сказав він (Ю. Шовкопляс).
Словник синонімів української мови