Значення в інших словниках
-
роззявити —
роззя́вити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
роззявити —
див. роззявляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
роззявити —
РОЗЗЯ́ВИТИ див. роззявля́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
роззявити —
роззя́вити : ◊ роззя́вити ґе́мбу → ґємба
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
роззявити —
аж ро́та роззя́вити. Виявити сильне здивування, захоплення або великий інтерес до чогось. Взяли слуги Іванка й одягли в царську одіж. Коли його повели на полуденок, то і сам цар аж рота роззявив — ледве його впізнав (Три золоті сл..
Фразеологічний словник української мови
-
роззявити —
РОЗЗЯВЛЯ́ТИ (РОЗЗЯ́ВЛЮВАТИ) (відкривати рот), РОЗЗЯ́ПЛЮВАТИ розм., РОЗТУЛЯ́ТИ (РОЗТУ́ЛЮВАТИ) розм. — Док.: роззя́вити, роззя́пити, розтули́ти. Входить і каже Той лікар-сусід: — Ну, роззявляй свого рота! (С. Олійник); І що то вже за мати була!...
Словник синонімів української мови
-
роззявити —
Роззя́вити, -зя́влю, -зя́виш, -зя́влять; роззя́в, роззя́вте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
роззявити —
РОЗЗЯ́ВИТИ див. роззявля́ти.
Словник української мови в 11 томах