розколотити
I. МІША́ТИ (за допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати щось), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, КОЛОТИ́ТИ (що-небудь рідке); ПРОМІ́ШУВАТИ (робити щось однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу). — Док.: поміша́ти, розміша́ти, переміша́ти, розколоти́ти, проміша́ти. Трохим мішає ложечкою в склянці (П. Колесник); Він хвалив майстрів, що добре розмішують глину (П. Інгульський); Перед сівбою насіння трав і проса добре перемішували (з журналу); Жінка колотила на припічку кулешу (Лесь Мартович).
Словник синонімів української мови