Великий тлумачний словник сучасної мови

розколотити

розколоти́ти

див. розколочувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розколотити — розколоти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розколотити — РОЗКОЛОТИ́ТИ див. розколо́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розколотити — I. МІША́ТИ (за допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати щось), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, КОЛОТИ́ТИ (що-небудь рідке); ПРОМІ́ШУВАТИ (робити щось однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. розколотити — РОЗКОЛОТИ́ТИ див. розколо́чувати.  Словник української мови в 11 томах