розломити
ЛАМА́ТИ (згинаючи або б'ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев. на дві частини); НАДЛА́МУВАТИ, НАДЛО́МЛЮВАТИ (не зовсім, не до кінця); ТРОЩИ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, МОТЛОШИ́ТИ розм., КРУШИ́ТИ розм. рідше (вщент). — Док.: полама́ти, злама́ти, ви́ламати, ви́ломити, поломи́ти, зломи́ти, розлама́ти, розломи́ти, перелама́ти, переломи́ти, надлама́ти, надломи́ти, потрощи́ти, розтрощи́ти, строщи́ти, помотлоши́ти. Били посуд, ламали стільці, шафи, рубали навіть долівку сокирою, тільки вікон не займали (Г. Хоткевич); Павло.. зламує кілька голівок із сірників і наклада в люльку (М. Кропивницький); Іде (Зет) до скелі виламувати нову брилу (Леся Українка); Хоче море човна розламати, трощить, ломить, піском засипає (Леся Українка); Вони розбивали комори, лупали скрині, палили акти на володіння ґрунтами і людьми (П. Панч); Вхопив медвідь дрючину, розломив її і зі страшним риком кинувся на свого ворога (І. Франко); Старий.. одну сигарету переламав навпіл (В. Гжицький); Руки й товстенецькі пальці були такі здорові, що сміливо переломили б будь-яку залізяку (І. Нечуй-Левицький); Вона було пиріжком у неділю наділить, а надломиш у садку вишню, то за чуприну посмиче (Марко Вовчок); Інші кинулись крушити на дрізки три шибениці (О. Ільченко).
Словник синонімів української мови