розпрямлювати
ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити рівним, прямим що-небудь зігнуте), ВИПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ рідше, РОЗПРЯ́МЛЮВАТИ рідше, ПРА́ВИТИ рідко. — Док.: ви́рівняти, ви́прямити, розпря́ми́ти, ви́правити, розпра́вити. Він взяв камінь і почав вирівнювати цвяшки (Ю. Смолич); Випрямити дріт; Пом'яте пір'я розпрямляють над водяною парою (з науково-популярної літератури); Зелені озимі засіви веселенько потяглися вгору, виправляючи зібгане снігом листячко (Л. Яновська); Руками розправляли ми корінці (О. Донченко); — Я ж казала, що йому роги баранам править, а не колгоспом керувать (В. Кучер).
Словник синонімів української мови