Словник синонімів української мови

розпрямляти

ВИПРО́СТУВАТИ (перев. про зігнутий стан, частини тіла — робити прямим), ВИПРОСТО́ВУВАТИ, РОЗПРО́СТУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, РОЗГИНА́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРОСТО́ВУВАТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, РОЗПРА́ВЛЮВАТИ рідше. — Док.: ви́простати, ви́простувати, розпроста́ти, ви́прямити, розігну́ти, ви́правити, розпра́вити, розпря́ми́ти. Вона випростовує гордо свій стан ... (І. Нехода); Вставши, не відразу розігнеш спину, а випростуєш її поступово (з науково-популярної літератури); На мить випростав Марко спину (І. Цюпа); Люди кинулися до своїх автомашин, на бігу випрямляючи плечі (І. Ле); Гне (Ганнуся) стан гнучкий, розгинає, На сонечку гріє (Т. Шевченко); Ширше груди розправляйте (М. Стельмах); Жінка широко дихнула, розпрямила груди (Є. Гуцало); Сонце припікало. То той, то другий (робітник).. обтирав упріле чоло, розпростовуючи зігнуту спину (М. Коцюбинський); Івась аж посинів від натуги. Кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Панас Мирний).

ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити рівним, прямим що-небудь зігнуте), ВИПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ рідше, РОЗПРЯ́МЛЮВАТИ рідше, ПРА́ВИТИ рідко. — Док.: ви́рівняти, ви́прямити, розпря́ми́ти, ви́правити, розпра́вити. Він взяв камінь і почав вирівнювати цвяшки (Ю. Смолич); Випрямити дріт; Пом'яте пір'я розпрямляють над водяною парою (з науково-популярної літератури); Зелені озимі засіви веселенько потяглися вгору, виправляючи зібгане снігом листячко (Л. Яновська); Руками розправляли ми корінці (О. Донченко); — Я ж казала, що йому роги баранам править, а не колгоспом керувать (В. Кучер).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. розпрямляти — розпрямля́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розпрямляти — див. РОЗПРОСТУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
  3. розпрямляти — див. випрямляти  Словник синонімів Вусика
  4. розпрямляти — -яю, -яєш і рідко розпрямлювати, -юю, -юєш, недок., розпрямити, -ямлю, -ямиш; мн. розпрямлять; док., перех. 1》 Робити рівним, прямим, розправляючи зморшки, брижі і т. ін. 2》 Те саме, що розправляти I 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розпрямляти — див. розправляти  Словник чужослів Павло Штепа
  6. розпрямляти — РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗПРЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПРЯ́МИ́ТИ, я́млю́, я́ми́ш; мн. розпря́мля́ть; док., що. 1. Робити рівним, прямим, розправляючи зморшки, складки і т. ін. Пом'яте пір'я розпрямляють над водяною парою (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  7. розпрямляти — РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗПРЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПРЯ́МИ́ТИ, я́млю́, я́ми́ш; мн. розпря́мля́ть; док., перех. 1. Робити рівним, прямим, розправляючи зморшки, складки і т. ін. Пом’яте пір’я розпрямляють над водяною парою (Вигот. чучел..  Словник української мови в 11 томах