розпрямляти
РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗПРЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПРЯ́МИ́ТИ, я́млю́, я́ми́ш; мн. розпря́мля́ть; док., перех.
1. Робити рівним, прямим, розправляючи зморшки, складки і т. ін.
Пом’яте пір’я розпрямляють над водяною парою (Вигот. чучел.., 1956, 15).
2. Те саме, що розправля́ти¹ 2.
Жінка широко дихнула, розпрямила груди (Гуц., Скупана.., 1965, 60).
◊ Розпрямля́ти (розпря́млювати, розпря́ми́ти) пле́чі — те саме, що Розправля́ти (розпра́вити) пле́чі ( див. плече́).
Розпрямляє [Африка] свої могутні плечі, розриває кайдани (Рад. право.., 1960, 6, 105).
Словник української мови (СУМ-11)