розпрямлятися

РОЗПРЯМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і рідко РОЗПРЯ́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗПРЯ́МИ́ТИСЯ, я́млю́ся, я́ми́шся; мн., розпря́мля́ться; док.

1. Ставати рівним, прямим, без зморщок, складок і т. ін.;

// Розгладжуючись, зникати (про зморшки, складки і т. ін.).

Застигле обличчя вогнем ненависті заллялось, і смуги зморщеного лоба розпрямлялися (Ле, Міжгір’я, 1953, 91).

2. Випрямлятися, розгинатися, випростуватися.

Коли хто-небудь підводився, то з ним підводилася і розпрямлялася його тінь (Тют., Вир, 1964, 253);

Мимоволі зітхнув Ян Гульський, розпрямлюючись у своєму одязі, ніби його хто стягав з плечей (Ле, Наливайко, 1957, 55);

Треба з надзвичайною точністю і саме в потрібну долю секунди розпрямитися, щоб стати на ходулі (Ткач, Арена, 1960, 169).

Значення в інших словниках

1. розпрямлятися — розпрямля́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розпрямлятися — -яюся, -яєшся і рідко розпрямлюватися, -ююся, -юєшся, недок., розпрямитися, -ямлюся, -ямишся; мн. розпрямляться; док. 1》 Ставати рівним, прямим, без зморщок, брижів і т. ін. || Розгладжуючись, зникати (про зморшки, брижі і т. ін.). 2》 Випрямлятися, розгинатися, випростуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпрямлятися — РОЗПРЯМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і рідко РОЗПРЯ́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗПРЯ́МИ́ТИСЯ, я́млю́ся, я́ми́шся; мн., розпря́мля́ться; док. 1. Ставати рівним, прямим, без зморщок, складок і т. ін. * Образно.  Словник української мови у 20 томах