розпрямлятися

РОЗПРЯМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і рідко РОЗПРЯ́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗПРЯ́МИ́ТИСЯ, я́млю́ся, я́ми́шся; мн., розпря́мля́ться; док.

1. Ставати рівним, прямим, без зморщок, складок і т. ін.

* Образно. Під страхітливим тиском ідеологічної та естетичної цензури і русифікаторської нівеляції українська культура нагромадила величезну “стиснену” енергію невикористаних можливостей, загальмованих поривань, і ця “пружина”, починаючи розпрямлятися, обіцяє неабиякий культурно-історичний прорив (з наук. літ.);

// Розгладжуючись, зникати (про зморшки, складки і т. ін.).

Застигле обличчя вогнем ненависті заллялось, і смуги зморщеного лоба розпрямлялися (Іван Ле).

2. Випрямлятися, розгинатися, випростуватися.

Коли хто-небудь підводився, то з ним підводилася і розпрямлялася його тінь (Григорій Тютюнник);

Мимоволі зітхнув Ян Гульський, розпрямлюючись у своєму одязі, ніби його хто стягав з плечей (Іван Ле);

Треба з надзвичайною точністю і саме в потрібну долю секунди розпрямитися, щоб стати на ходулі (Д. Ткач).

Значення в інших словниках

1. розпрямлятися — розпрямля́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розпрямлятися — -яюся, -яєшся і рідко розпрямлюватися, -ююся, -юєшся, недок., розпрямитися, -ямлюся, -ямишся; мн. розпрямляться; док. 1》 Ставати рівним, прямим, без зморщок, брижів і т. ін. || Розгладжуючись, зникати (про зморшки, брижі і т. ін.). 2》 Випрямлятися, розгинатися, випростуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпрямлятися — РОЗПРЯМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і рідко РОЗПРЯ́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗПРЯ́МИ́ТИСЯ, я́млю́ся, я́ми́шся; мн., розпря́мля́ться; док. 1. Ставати рівним, прямим, без зморщок, складок і т. ін.; // Розгладжуючись, зникати (про зморшки, складки і т. ін.  Словник української мови в 11 томах