розпрямляти
РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗПРЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПРЯ́МИ́ТИ, я́млю́, я́ми́ш; мн. розпря́мля́ть; док., що.
1. Робити рівним, прямим, розправляючи зморшки, складки і т. ін.
Пом'яте пір'я розпрямляють над водяною парою (з навч. літ.).
2. Те саме, що розправля́ти¹ 2.
Жінка широко дихнула, розпрямила груди (Є. Гуцало).
◇ (1) Розпрямля́ти (розпря́млювати) / розпря́ми́ти пле́чі – те саме, що Випро́стувати (розправля́ти) / ви́простати (розпра́вити) пле́чі (див. випро́стувати).
Розпрямляє [Африка] свої могутні плечі, розриває кайдани (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)