Словник української мови у 20 томах

розпрямляти

РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗПРЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПРЯ́МИ́ТИ, я́млю́, я́ми́ш; мн. розпря́мля́ть; док., що.

1. Робити рівним, прямим, розправляючи зморшки, складки і т. ін.

Пом'яте пір'я розпрямляють над водяною парою (з навч. літ.).

2. Те саме, що розправля́ти¹ 2.

Жінка широко дихнула, розпрямила груди (Є. Гуцало).

◇ (1) Розпрямля́ти (розпря́млювати) / розпря́ми́ти пле́чі – те саме, що Випро́стувати (розправля́ти) / ви́простати (розпра́вити) пле́чі (див. випро́стувати).

Розпрямляє [Африка] свої могутні плечі, розриває кайдани (з публіц. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розпрямляти — розпрямля́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розпрямляти — див. РОЗПРОСТУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
  3. розпрямляти — див. випрямляти  Словник синонімів Вусика
  4. розпрямляти — -яю, -яєш і рідко розпрямлювати, -юю, -юєш, недок., розпрямити, -ямлю, -ямиш; мн. розпрямлять; док., перех. 1》 Робити рівним, прямим, розправляючи зморшки, брижі і т. ін. 2》 Те саме, що розправляти I 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розпрямляти — див. розправляти  Словник чужослів Павло Штепа
  6. розпрямляти — ВИПРО́СТУВАТИ (перев. про зігнутий стан, частини тіла — робити прямим), ВИПРОСТО́ВУВАТИ, РОЗПРО́СТУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, РОЗГИНА́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРОСТО́ВУВАТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, РОЗПРА́ВЛЮВАТИ рідше. — Док.  Словник синонімів української мови
  7. розпрямляти — РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗПРЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПРЯ́МИ́ТИ, я́млю́, я́ми́ш; мн. розпря́мля́ть; док., перех. 1. Робити рівним, прямим, розправляючи зморшки, складки і т. ін. Пом’яте пір’я розпрямляють над водяною парою (Вигот. чучел..  Словник української мови в 11 томах