розшарілий

РОЗЧЕРВОНІ́ЛИЙ (який розчервонівся, розрум'янився), РОЗРУМ'Я́НЕНИЙ, РОЗРУМ'ЯНІ́ЛИЙ, РОЗШАРІ́ЛИЙ, РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ, РОЗЖЕ́ВРІЛИЙ. На розчервонілих обличчях козаків.. застиг вираз якогось особливого урочистого напруження (Н. Рибак); На порозі, наче весняночка, стала розрум'янена й осяйна Мар'яна (М. Стельмах); Перед очима невідступно стояла Ярина. Схвильована, розрум'яніла, соромливо ховала очі (Ю. Збанацький); Розшаріла (Марійка), з запиленими ногами, жадібно пила.. і поверх кухля дивилась чорними очима на Іванка (А. Хорунжий); Розпалена, розжеврена вибігла Орися з хати (Олена Пчілка).

Значення в інших словниках

1. розшарілий — розшарі́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розшарілий — -а, -е. Який розшарівся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розшарілий — РОЗШАРІ́ЛИЙ, а, е. Який розшарівся. Її лице розшаріле, гаряче .. збило з пантелику москаля (Панас Мирний); Розшаріла, збуджена, випурхнула Нюся за куліси (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
4. розшарілий — РОЗШАРІ́ЛИЙ, а, е. Який розшарівся. Її лице розшаріле, гаряче.. збило з пантелику москаля (Мирний, І, 1954, 63); Розшаріла, збуджена, випурхнула Нюся за куліси (Смолич, Театр.., 1946, 69).  Словник української мови в 11 томах