розшарітися

РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ (сильно почервоніти від припливу крові до шкіри), РОЗРУМ'Я́НИТИСЯ, РОЗШАРІ́ТИСЯ, РОЗЖЕ́ВРИТИСЯ (РОЗЖЕВРІТИСЯ), РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПАЛЕНІ́ТИ, РОЗПАШІ́ТИ, РОЗПАШІ́ТИСЯ, РОЗЖЕ́ВРІТИ рідко. — Недок.: розрум'я́нюватися, розпа́люватися, розпаля́тися, розже́врюватися. Василина розчервонілась, як мак (І. Нечуй-Левицький); Андрійкові очі блищали, личко розрум'янилося (В. Собко); (Храпко:) Чого се ти так розшарілася? Іч, очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний); Гладке, опасисте, з одвислими щоками лице Мотрине розжеврілось (М. Коцюбинський); Розпалились у мене щоки (Ганна Барвінок); Розцвілась, розпаленіла (Вутанька) з дороги, мов калина (О. Гончар); Орися розпашіла від роботи, в щоки пломінь б'є (Григорій Тютюнник); Розпашілась темними рум'янцями тітка (М. Стельмах). — Пор. перегрі́тися.

Значення в інших словниках

1. розшарітися — розшарі́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розшарітися — док., зашарітися, розчервонітися, розрум'янитися, зайтися <�залитися> рум'янцем; п! ЧЕРВОНІТИ.  Словник синонімів Караванського
3. розшарітися — -іюся, -ієшся, док. Розчервонітися, стати червоним на обличчі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розшарітися — РОЗШАРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Розчервонітися, стати червоним на обличчі. Вся вона, стоючи [стоячи] коло печі, розшарілася (Панас Мирний); Дівчата розцвілися, розшарілися після роботи – бачу, жартувати їм хочеться (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
5. розшарітися — Розшарі́тися, -рі́юся, -рі́єшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розшарітися — РОЗШАРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Розчервонітися, стати червоним на обличчі. Вся вона, стоючи [стоячи] коло печі, розшарілася (Мирний, І, 1954, 62); Дівчата розцвілися, розшарілися після роботи — бачу, жартувати їм хочеться (Гончар, IV, 1960, 233).  Словник української мови в 11 томах
7. розшарітися — Розшарітися, -ріюся, -єшся гл. = розчервонітися. Дивлюсь; вона так розшарілась. Екатер. у.  Словник української мови Грінченка