розшиваний

ВИ́ШИТИЙ (оздоблений вишивкою), ВИШИ́ВАНИЙ, ПОВИШИ́ВАНИЙ рідше, РОЗШИ́ТИЙ, ШИ́ТИЙ, РОЗШИ́ВАНИЙ рідше, ПИ́САНИЙ рідко; МЕРЕ́ЖАНИЙ (з ажурною вишивкою). Хліб-сіль або коровай на вишитому рушнику — символи достатку, заможності, гостинності й поваги до людей праці (з журналу); Вставши раненько, Роман прибрався в вишивану сорочку (І. Нечуй-Левицький); Затулила (Олена) широким розшитим рукавом обличчя й вискочила в сіни (Григорій Тютюнник); Везе Марко Катерині Сукна дорогого, А батькові шитий пояс Шовку червоного, А наймичці на очіпок Парчі золотої (Т. Шевченко); Пішли, бачу, наші до церкви.. в кожушках розшиваних (І. Муратов); Дуже до лиця їй (княжні) був гуцульський одяг: і сорочка вишивана з уставками, і киптар писаний, сухозолоттю золочений (В. Гжицький); Внизу вікно заслоняла біленька мережана завісочка (І. Микитенко).

Значення в інших словниках

1. розшиваний — розши́ваний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. розшиваний — -а, -е, рідко. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розшивати. 2》 у знач. прикм. Оздоблений вишивкою; вишитий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розшиваний — РОЗШИ́ВАНИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. до розшива́ти. 2. у знач. прикм. Оздоблений вишивкою; вишитий. Пішли, бачу, наші до церкви у святкових кептарях, в кожушках розшиваних – повитягали із сховищ (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
4. розшиваний — РОЗШИ́ВАНИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до розшива́ти. 2. у знач. прикм. Оздоблений вишивкою; вишитий. Пішли, бачу, наші до церкви у святкових кептарях, в кожушках розшиваних — повитягали із сховищ (Мур., Бук. повість, 1959, 220).  Словник української мови в 11 томах