розіспаний

ЗА́СПАНИЙ (який ще не зовсім прокинувся; про обличчя, очі і т. ін. — який має на собі сліди сну), ЗАДРІ́МАНИЙ рідше, РОЗІ́СПАНИЙ підсил. розм.; ОСПА́ЛИЙ рідко (перев. про обличчя). Господар теж проснувся, вийшов до Барклая в архалуці, — заспаний і щиро ображений від'їздом (П. Кочура); Крізь шибу на вулицю виглянула повнолиця, пухка, задрімана жінка (І. Чендей); Один відчайдух, озброєний таким-сяким пістолетиком, міг схилити до капітуляції всю оцю купу розіспаних стражів порядку за якихось там три хвилини (П. Загребельний); За столиком вахмістер з лицем оспалим, безсилим, З очима скляними старого п'яниці (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. розіспаний — розі́спаний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розіспаний — -а, -е, розм. Який розіспався; заспаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розіспаний — РОЗІ́СПАНИЙ, а, е, розм. Який розіспався; заспаний. Нарешті .. гримнула [Пейзлерка] на розіспаного сержанта, примусивши його розбудити пана вахмістра, бо хіба ж це порядок так довго хропти? (С. Масляк, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
4. розіспаний — РОЗІ́СПАНИЙ, а, е, розм. Який розіспався; заспаний. Нарешті.. гримнула [Пейзлерка] на розіспаного сержанта, примусивши його розбудити пана вахмістра, бо хіба ж це порядок так довго хропти? (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл.  Словник української мови в 11 томах
5. розіспаний — Розіспаний, -а, -е Разоспавшійся. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка