розіспаний

ЗА́СПАНИЙ (який ще не зовсім прокинувся; про обличчя, очі і т. ін. — який має на собі сліди сну), ЗАДРІ́МАНИЙ рідше, РОЗІ́СПАНИЙ підсил. розм.; ОСПА́ЛИЙ рідко (перев. про обличчя). Господар теж проснувся, вийшов до Барклая в архалуці, — заспаний і щиро ображений від'їздом (П. Кочура); Крізь шибу на вулицю виглянула повнолиця, пухка, задрімана жінка (І. Чендей); Один відчайдух, озброєний таким-сяким пістолетиком, міг схилити до капітуляції всю оцю купу розіспаних стражів порядку за якихось там три хвилини (П. Загребельний); За столиком вахмістер з лицем оспалим, безсилим, З очима скляними старого п'яниці (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розіспаний — розі́спаний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розіспаний — -а, -е, розм. Який розіспався; заспаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розіспаний — РОЗІ́СПАНИЙ, а, е, розм. Який розіспався; заспаний. Нарешті .. гримнула [Пейзлерка] на розіспаного сержанта, примусивши його розбудити пана вахмістра, бо хіба ж це порядок так довго хропти? (С. Масляк, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  4. розіспаний — РОЗІ́СПАНИЙ, а, е, розм. Який розіспався; заспаний. Нарешті.. гримнула [Пейзлерка] на розіспаного сержанта, примусивши його розбудити пана вахмістра, бо хіба ж це порядок так довго хропти? (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Словник української мови в 11 томах
  5. розіспаний — Розіспаний, -а, -е Разоспавшійся. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка