ропа
НА́ФТА, ПЕТРО́ЛЕУМ спец., РОПА́ діал., КИП'Я́ЧКА діал. Під першим шаром спочатку пішла солонцювата сіра глина, потім жирна глина з різким запахом нафти (З. Тулуб); — Хіба ти не знаєш, що в Бориславі на всіх водах і багнах виступає чорна ропа, така, як нев (нею) хлопи вози смарують (І. Франко).
ПІТ (рідина, що виділяється підшкірними залозами), РОПА́ діал.; ВИ́ПОТИ, ВИ́ПОТИНА (перев. при захворюванні). Люди піднімали тяжкі молоти і били по граніту. Тіла їхні обливалися потом (М. Томчаній); — Розумієш, аж чуб ропою взявся: все село обходив, усіх куркульських собак роздрочив (М. Стельмах).
РОПА́ (соляний розчин високої концентрації), РОЗСІ́Л, ТУЗЛУ́К. Доки сало стоїть у кориті в ропі, то вона повна господарка (М. Томчаній); Варити сіль із ропи.
СУ́КРОВИЦЯ (жовтувата рідина, що витікає разом із кров'ю з уражених тканин тіла), ПА́СОКА, РОПА́ діал. Обличчя його (в'язня) розпухло, він посопував увесь час носом, витирав ганчіркою сукровицю (Ю. Збанацький); Отже ж щодня я і голюся, Аж пасока юшить із бороди (П. Гулак-Артемовський); Там ялину сонце пече, А з гадини ропа тече (Л. Боровиковський).
Словник синонімів української мови