ропавка

ЖА́БА (невелика безхвоста земноводна тварина); РОПУ́ХА, РО́ПАВКА (РА́ПАВКА) діал. (перев. з горбкуватою слизовою шкірою). Емене тихесенько, навшпиньках почала закрадатися до одинокої, як й вона, ропухи. Але жаба помітила непроханого гостя і шубовснула у воду (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. ропавка — ро́павка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. ропавка — див. жаба  Словник синонімів Вусика
3. ропавка — -и, ж., зах. 1》 Ропуха. 2》 Жаба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ропавка — РО́ПАВКА, и, ж., діал. 1. Ропуха. 2. Жаба.  Словник української мови у 20 томах
5. ропавка — РО́ПАВКА, и, ж., діал. 1. Ропуха. 2. Жаба.  Словник української мови в 11 томах
6. ропавка — Ро́павка, -ки ж. Жаба. Вх. Зн. 24.  Словник української мови Грінченка