рудокоп

РУДОКО́П (робітник рудника), РУ́ДНИК. Ось список старих рудокопів, що дали згоду повернутися знову на шахту (Ю. Мокрієв); Рудники були чорні й блискучі від поту (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. рудокоп — рудоко́п іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рудокоп — -а, ч. Робітник рудника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рудокоп — Копач  Словник чужослів Павло Штепа
4. рудокоп — РУДОКО́П, а, ч. Робітник рудника. [Троян:] Ось список старих рудокопів, що дали згоду повернутися знову на шахту (Ю. Мокрієв); Згадуючи запитання, розмови рудокопів, Огей почував, що його приковує до рудні...  Словник української мови у 20 томах
5. рудокоп — РУДОКО́П, а, ч. Робітник рудника. [Троян:] Ось список старих рудокопів, що дали згоду повернутися знову на шахту (Мокр., П’єси, 1959, 225); Згадуючи запитання, розмови рудокопів, Огей почував, що його приковує до рудні...  Словник української мови в 11 томах