рука
ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади). Державна влада; Законодавча влада; Виконавча влада; Місцева влада; Державне кермо; Він вимагав, щоб я з своїми поглядами прийшов до стерна уряду й переконав.. шляхту зректися цього братовбивчого грабування (М. Старицький); Росла й зросла народна сила, Народний випростався стан, Коли у Січі до кормила Став непокірливий Богдан (М. Рильський); А я помчу Високо, високо за синії хмари, Немає там власті, немає там кари (Т. Шевченко); Ми тебе (короля) на державу вінчали, ми тебе й розвінчаєм самі (Леся Українка); Всевладдя короля і дворян; Диктатура пролетаріату; Глибоко розуміючи гнилизну російського необмеженого самодержавства і знаючи інтелектуальну обмеженість царя, він (Вітте), як міг,.. рятував їх (М. Стельмах); Ми — гроза і тронів і корон (В. Сосюра); Над тою щасливою країною простяг свою потужну руку справедливий і мудрий султан (М. Коцюбинський).
ПО́ЧЕРК (індивідуальна манера, спосіб написання літер; зовнішній вигляд написаного), ПИСЬМО́, РУКА́. Банкноти перев'язані .. смужкою, на якій дрібним почерком виписана цифра тисяча вісімсот (Ірина Вільде); Це був дуже простий шифр: у звичайному листі, написаному похилим письмом, деякі літери писалися прямо (Л. Смілянський); — Ага, я й забувсь — ось до тебе лист! Здається, від Богдана, — його рука, — сказав Павло, добуваючи з бокової кишені листа (Леся Українка).
РУКА́ (кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців; частина цієї кінцівки від зап'ястка до кінчиків пальців), ЛА́ПА зневажл.; ЛАБЕ́ТИ мн. розм. (про дуже великі, міцні руки). Хоч і тепер рука не слухається, а все ж можу сяк-так писати (М. Коцюбинський); Затиснувши долари в лапи свої, ..Зубами скрегочуть війни палії... (В. Бичко); Мічурін ледве вирвався з лабет Терентія й кинувся в майстерню (О. Довженко).
Словник синонімів української мови