рукомесло

РЕМЕСЛО́ (дрібне виробництво готових виробів), МАЙСТЕ́РСТВО, РУКОМЕСЛО́ розм., РЕМЕСТВО́ розм.; ПРО́МИСЕЛ (виробництво виробів з метою добування засобів існування). — Ви будете чоботи шити?! — здивувалася і обурилася Зося. — А чого ж, батькове ремесло не треба забувати (М. Стельмах); Якусь мені Бог дав легку руку до майстерства: що очима ввиджу, то руками зроблю (І. Франко); Я мріяв тоді стати ковалем. Це рукомесло було в нашому селі у великій пошані (з журналу); — Ні землі, ні худоби, ні доброго ремества я вам не залишу після смерті, — учіться, діти, та шукайте других шляхів (С. Васильченко); Художньо-різьбярський промисел у місті Косові і селі Річках дає значний.. заробіток багатьом сотням людей (І. Волошин).

Значення в інших словниках

1. рукомесло — рукомесло́ іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. рукомесло — -а, с., розм. Те саме, що ремесло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рукомесло — РУКОМЕСЛО́, а́, с., розм. Те саме, що ремесло́. Вже моє рукомесло бур'яном поросло (Номис); – Покинь, сину, берись за прадівське рукомесло (І.  Словник української мови у 20 томах
4. рукомесло — Рукомесло́ = ремество́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. рукомесло — РУКОМЕСЛО́, а́, с., розм. Те саме, що ремесло́. Вже моє рукомесло бур’яном поросло (Номис, 1864, №. 10413); Я мріяв тоді стати ковалем. Це рукомесло було в нашому селі у великій пошані (Знання.., 5, 1971, 12).  Словник української мови в 11 томах
6. рукомесло — Рукомесло, -ла с. = рукомество. Вже моє рукомесло буряном заросло. Ном. № 10413.  Словник української мови Грінченка