рукостискання

РУКОСТИСКА́ННЯ (взаємне стискання рук на знак привітання, виявлення вдячності тощо), ПО́ТИСК (перев. із сл. рука), РУ́ЧКАННЯ розм. Рукостискання повинно бути в міру енергійним (з журналу); Є потиск рук, що сили додає, Відкритий, мов ясне обличчя (Р. Братунь); Маринка, коли до неї підійшов Карпо потрясти руку, відмахнулась: — Ай, руки мокрі... Обійдеться й без ручкання (А. Іщук).

Значення в інших словниках

1. рукостискання — рукостиска́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. рукостискання — -я, с. Взаємне стискання рук на знак привітання, виявлення вдячності і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рукостискання — РУКОСТИСКА́ННЯ, я, с. Взаємне стискання рук на знак привітання, виявлення вдячності і т. ін. Найпоширенішою формою вітання в сучасному світі є рукостискання (з наук.-попул. літ.); Після рукостискань сташий сказав: .. Будь як дома! (О. Бердник).  Словник української мови у 20 томах
4. рукостискання — РУКОСТИСКА́ННЯ, я, с. Взаємне стискання рук на знак привітання, виявлення вдячності і т. ін. Найпоширенішою формою вітання в сучасному світі є рукостискання (Знання.., 3, 1972, 25).  Словник української мови в 11 томах