рукостискання

РУКОСТИСКА́ННЯ (взаємне стискання рук на знак привітання, виявлення вдячності тощо), ПО́ТИСК (перев. із сл. рука), РУ́ЧКАННЯ розм. Рукостискання повинно бути в міру енергійним (з журналу); Є потиск рук, що сили додає, Відкритий, мов ясне обличчя (Р. Братунь); Маринка, коли до неї підійшов Карпо потрясти руку, відмахнулась: — Ай, руки мокрі... Обійдеться й без ручкання (А. Іщук).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукостискання — рукостиска́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. рукостискання — -я, с. Взаємне стискання рук на знак привітання, виявлення вдячності і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукостискання — РУКОСТИСКА́ННЯ, я, с. Взаємне стискання рук на знак привітання, виявлення вдячності і т. ін. Найпоширенішою формою вітання в сучасному світі є рукостискання (з наук.-попул. літ.); Після рукостискань сташий сказав: .. Будь як дома! (О. Бердник). Словник української мови у 20 томах
  4. рукостискання — РУКОСТИСКА́ННЯ, я, с. Взаємне стискання рук на знак привітання, виявлення вдячності і т. ін. Найпоширенішою формою вітання в сучасному світі є рукостискання (Знання.., 3, 1972, 25). Словник української мови в 11 томах