різно

ОКРЕ́МО (не разом, не підряд), ЗОКРЕ́МА́, РІ́ЗНО, НА́РІЗНО, ПО́РІЗНО, ОСІ́БНО рідше. Чоловіки лежать на зеленій траві окремим гурточком, жінки групувалися окремо (Григорій Тютюнник); Шумно влетівши в кімнату, Боря.. привітався до кожного зокрема (О. Гончар); Цілий день вони робили — зрідка укупі, .. сливе завсіди різно (Марко Вовчок); — Раніше, як хлопці й дівчата вчилися нарізно, більше цього гріха траплялося (Панас Мирний); Кожний осібно й усі разом голосно розповідали про недавно пережиті хвилини (Н. Кобринська). — Пор. вро́здріб.

ПО-РІ́ЗНОМУ (кожний по-своєму, не так, як інші; різними способами), НЕОДНА́КОВО, РІ́ЗНО (РІ́ЗНЕ), ПО-ВСЯ́КОМУ, УСІЛЯ́КО, ТАК І СЯК (СЯК І ТАК) розм. Можна ретельно дотримуватись канонічної форми, можна по-різному порушувати її, можна й зовсім руйнувати... (М. Рильський); (Печариця:) Батько — велике слово .. Коли ти з ним у чому й неоднаково думаєш, — то думай про себе (Панас Мирний); Навіть коли й заходила розмова на політичні теми, то думали різно, хоча жили спільним життям військових людей (П. Кочура); — А як людям живеться? — перевів розмову Гулька. — Та по-всякому. Хто як дбає, так і має (М. М. Тарновський); — Трапляється усіляко, хлопче.. Трапляється, що й австріяка затешеться серед наших. Смерть — вона рівняє всіх (Д. Бедзик); (Заболотний:) Я оце і так думав і сяк — все виходить на одно (О. Левада).

Значення в інших словниках

1. різно — рі́зно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. різно — пр., неоднаково, по-різному, всяко, всіляко; різноманітно, по-всякому; у різні боки, врізнобіч; окремо, порізно, не разом.  Словник синонімів Караванського
3. різно — див. нарізно  Словник синонімів Вусика
4. різно — присл. 1》 Неоднаково, по-різному. 2》 Різноманітно, по-всякому. 3》 У різні боки, порізно. || Окремо, не разом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. різно — РІ́ЗНО, присл. 1. Неоднаково, по-різному. [Магістр:] Ви, майстре Річарде, дивіться ширше. Ваш кругозір тісний. [Річард:] Магістре, ні, ми просто різно дивимось: я – вгору, а ви – навколо себе (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
6. різно — Рі́зно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. різно — РІ́ЗНО, присл. 1. Неоднаково, по-різному. [Магістр:] Ви, майстре Річарде, дивіться ширше. Ваш кругозір тісний. [Річард:] Магістре, ні, ми просто різно дивимось: я — вгору, а ви — навколо себе (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
8. різно — Різно нар. 1) Различно, не одинаково. На довгому віку, як на довгій ниві, різно буває. Ном. № 9894. 2) Отдѣльно. Всі курочки до купочки, півень ходить різно. н. п. 3) Врозь, въ разныя стороны. Ой ви, тучі громовії, розійдітесь різно. н.  Словник української мови Грінченка