самовладдя

САМОДЕРЖА́ВСТВО (форма правління — необмежена верховна влада в руках однієї особи), АБСОЛЮТИ́ЗМ, МОНА́РХІЯ, АВТОКРА́ТІЯ, САМОВЛА́ДДЯ, САМОВЛА́ДСТВО заст., САМОВЛА́СТЯ заст. З щирим серцем і безтрепетною рукою засвітили вони (декабристи) факел боротьби з самодержавством (М. Рильський); Правління Людовика XIV було часом найбільшого розквіту королівського самовладдя (абсолютизму) у Франції (з журналу).

Значення в інших словниках

1. самовладдя — самовла́ддя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самовладдя — -я, с., заст. 1》 Самодержавство. 2》 Свавілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самовладдя — САМОВЛА́ДДЯ, я, с., заст. 1. Самодержавство. Правління Людовіка XIV було часом найбільшого розквіту королівського самовладдя (абсолютизму) у Франції (з навч. літ.). 2. Свавілля.  Словник української мови у 20 томах
4. самовладдя — САМОВЛА́ДДЯ, я, с., заст. 1. Самодержавство. Правління Людовіка XIV було часом найбільшого розквіту королівського самовладдя (абсолютизму) у Франції (Нова іст., 1956, 43). 2. Свавілля.  Словник української мови в 11 томах