седмиця

ТИ́ЖДЕНЬ (сім днів), НЕДІ́ЛЯ розм., СЕДМИ́ЦЯ заст. Кожного тижня правили службу в неділю — у неділю вмирав тиждень і народжувався другий (М. Хвильовий); Тільки неділь через п'ять, після довгої слабості, опам'ятався Андрійко (М. Коцюбинський); На сонці дуже запеклась (княжна) Та й занедужала. Лежала Недовго щось, седмиці з три (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. седмиця — седми́ця іменник жіночого роду тиждень рідко  Орфографічний словник української мови
2. седмиця — див. тиждень церковний  Словник церковно-обрядової термінології
3. седмиця — -і, ж., заст. Тиждень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. седмиця — СЕДМИ́ЦЯ, і, ж., заст. Тиждень. – На сонці дуже запеклась [княжна], Та й занедужала. Лежала Недовго щось, седмиці з три (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
5. седмиця — СЕДМИ́ЦЯ, і, ж., заст. Тиждень. — На сонці дуже запеклась [княжна], Та й занедужала. Лежала Недовго щось, седмиці з три (Шевч., II, 1953, 18).  Словник української мови в 11 томах
6. седмиця — Седмиця, -ці ж. Седмица. Чуб. І. 88.  Словник української мови Грінченка