седмиця

ТИ́ЖДЕНЬ (сім днів), НЕДІ́ЛЯ розм., СЕДМИ́ЦЯ заст. Кожного тижня правили службу в неділю — у неділю вмирав тиждень і народжувався другий (М. Хвильовий); Тільки неділь через п'ять, після довгої слабості, опам'ятався Андрійко (М. Коцюбинський); На сонці дуже запеклась (княжна) Та й занедужала. Лежала Недовго щось, седмиці з три (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. седмиця — седми́ця іменник жіночого роду тиждень рідко Орфографічний словник української мови
  2. седмиця — див. тиждень церковний Словник церковно-обрядової термінології
  3. седмиця — -і, ж., заст. Тиждень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. седмиця — СЕДМИ́ЦЯ, і, ж., заст. Тиждень. – На сонці дуже запеклась [княжна], Та й занедужала. Лежала Недовго щось, седмиці з три (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  5. седмиця — СЕДМИ́ЦЯ, і, ж., заст. Тиждень. — На сонці дуже запеклась [княжна], Та й занедужала. Лежала Недовго щось, седмиці з три (Шевч., II, 1953, 18). Словник української мови в 11 томах
  6. седмиця — Седмиця, -ці ж. Седмица. Чуб. І. 88. Словник української мови Грінченка